Як робити?
Так часто християни роздумують над власними пріоритетами… І в принципі, всі згоджуються з тим, що Бог має бути головним… В той же час, якщо на рівні роздумів і дискусій ні у кого з цим не виникає проблем, то у реальному житті все набагато складніше…
Прийти на недільне богослужіння чи готуватися до іспиту; допомогти батькам чи поприбирати в церкві??? В житті виникає багато подібних питань, з якими, на перший погляд, не так просто справитись. Звичайно, вище наведені запитання слід аналізувати в конексті і тоді правильний вибір стане очевидним… в більшості випадків…
Дуже часто ми концентруємось на тому, що робити і забуваємо як і нащо робити ту чи іншу справу. Ми часто робимо правильний вибір, але натомість той правильний вибір не підтримується правильним ставленням. Наприклад, ми обираємо допомогу батькам, бо це на певному етапі є важливішим, але наша допомога перетворюється на формальність… Ми допомагаємо, але так, наче це надвзичайно велика жертва, часто до того ж, жаліючись, чи просто лінуючись.
Написано: «І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!» (Колосянам 3:23). Ми так часто переймаємось тим, що робити, що забуваємо про те, ЯК або ДЛЯ КОГО робити. Звичайно, я не кажу, що не важливо, що ти робиш, або ж що обираєш робити, бо чинити гріх «немов Господеві» безглуздо… Я лиш кажу, що те як ми навчаємось в школі, працюємо на роботі, прибираємо вдома, допомагаємо батькам може бути свідченням Божої слави, а може і не бути… Все залежить від того як ми робимо те, що робимо.
